[ad_1]
14 липня Верховна Рада прийняла в другому читанні закон про легалізацію ігрової діяльності. Він дозволяє діяльність казино і різного роду азартні ігри — лотереї, покер, ігрові автомати.
Мало хто сумнівався, що закон буде підтриманий парламентарями — у президента останнім часом добре складаються відносини з різного роду лобістами, зацікавленими в освоєнні великих фінансових потоків. Так, як звертає увагу блогер і політик Анатолій Шарій, в розробці законопроекту брав участь росіянин Борис Баум, який отримав українське громадянство. Раніше був топ-менеджером VS Energy і одночасно мережі готелів Premier; в Україні ж він увійшов в довіру до заступника голови Офісу президента Кирилу Тимошенко, просуває своє бачення легалізації ігор і навіть озвучував бажання очолити спеціальний регуляторний орган.
Спробуємо розібратися, які позитивні і негативні сторони несе для нас і нашої економіки цей закон.
історичний екскурс
Азартні ігри офіційно повернуться в Україну через більш ніж 10 років. У 2009-му році в Дніпропетровську сталася пожежа в салоні ігрових автоматів, в ході якого загинули 9 осіб. Це викликало суспільне невдоволення, і очолюваний Юлією Тимошенко Кабмін разом з Верховною Радою вирішили повністю заборонити гральний бізнес. Причому вийшло це зробити лише з другого разу через вето тодішнього президента Віктора Ющенка (сам він це доводив «втратою 200 тисяч робочих місць», а не наявністю лобістів, наближених до «Нашої України»). Юлія Тимошенко визнала це духовної перемогою і прирівняла азартні ігри до наркотиків.
Однак ця заборона з часом почали елегантно обходити — відкриваючи салони під виглядом комп’ютерних клубів. До того ж незабаром розвинулася індустрія онлайн-казино, яка взагалі ніяк не реєструвалася і залучити за неї до відповідальності не представлялося можливим. Відновилися дискусії про те, що гра — це людське право, яке до того ж може приносити кошти в бюджет. Всю епоху Порошенко по Україні спокійно працювали і виблискували різнобарвними вогнями приміщення «лотерейних операторів» (МСЛ, «Супер Лото») мало не на кожній значущою вулиці навіть дрібних міст. Причому ці заклади не привертали до себе ніякої уваги поліції, що завжди наводило на думки про змову між «Лотерейники» і правоохоронцями.
Команда Зеленського практично з самого початку дала знати, що в легалізації грального бізнесу бачить для себе багато плюсів. Як мінімум це дозволило б створити робочі місця, захищені трудовим законодавством, поліпшити міжнародний імідж України, нарешті — направити грошові відрахування у державну скарбницю. Оцінки масштабів обороту в цій сфері різняться. Оптимісти — серед яких глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія — кажуть про $ 1-3 млрд. Розробляється раніше закон про легалізацію Борислав Береза прогнозував відрахування в бюджет в розмірі 7-9 млрд гривень (при порівнянній з 2020-м роком курсі долара). Оператори куди більш стримані в оцінках — всього лише 100 млн євро обороту в рік на думку УНЛ.
Через те, що галузь «в тіні», точні цифри назвати не можна. Зрозуміло лише, що гроші чималі, і для кого-то ці потоки — мало не сенс існування. Можна згадати, як в минулому році було провалено голосування за закон про легалізацію, і поліція відразу «оголосила бізнесу війну» — закрила більшість салонів з автоматами по всій країні. Ніхто, правда, не повірив в благі наміри відомства глави МВС Арсена Авакова, якого вважають одним з головних бенефіціарів ігрових клубів — навпроти, було висловлено багато припущень про банальне переділі власності. Та й чимала частина закладів продовжувала працювати «для своїх» навіть без вивісок.
Суть закону в загальних рисах
У поточній редакції закон має на увазі наступне. Казино і салони ігрових автоматів з’являться тільки на території готелів, що мають 3-5 зірок. Для цього необхідно буде придбати дорогу (до $ 2 млн) ліцензію, ще й щомісяця відраховувати суми за кожний гральний автомат. Видачею ліцензій займеться спеціально створена регуляционная комісія з 7 осіб, при цьому початкові «тарифи» були набагато більше.
Легалізовані будуть також лотереї, букмекерська діяльність — для цього також потрібно буде оформляти ліцензію. Причому букмекерські контори чомусь теж зможуть працювати лише в готелях, та ще й на іподромах, але надавати послуги їм дозволять і через Інтернет. Покер на гроші — тільки в казино, або в форматі онлайн-казино, також відновлять роботу спортивні покер-клуби.
В іграх зможуть брати участь тільки громадяни, які досягли 21-річного віку, при цьому ідентифіковані і — ймовірно — зареєстровані в реєстрі. У будь-який момент можна написати заяву і заборонити собі або своєму родичу доступ в гральні заклади.
В ході розгляду закону були відхилені правки, що усувають занадто відкриті для різночитань формулювання. Наприклад, вираз «на території готелів» (а не «в приміщенні готелів») дозволить готелям робити прибудови (навіть фасадні) з окремими входами. Юридично вони нічого не порушують, але під їх виглядом можна відкривати все ті ж «ігралкі», куди вільно зможуть ходити люди, які не мають грошей навіть на однозвёздочний готель. Спори йшли навколо того, чи можна встановлювати ігрові автомати поблизу шкіл і закладів для дітей; ця строчка то з’являлася в законі, то зникала, а правку з обмеженням в 500 метрів відхилили.
Незрозуміло, як буде здійснюватися контроль за роботою закладів в перші роки — це, звичайно, дозволить їм «відбити» інвестиції, але загрожує зловживаннями. До того ж, зі спостереження народного депутата Ганни Скороход, в законопроекті № 2173-Д до 1 січня 2024 року встановлюється 0% податкова ставка для азартних ігор. Тобто привабливі «мільярди доходів» можуть виявитися в чиїхось ще кишенях, а не в державному бюджеті, за який так печеться Банкова з наближеними до неї букмекерами.
Думки депутатів: за і проти
Данило Гетманцев, глава фінкомітету Ради, в коментарі Шарій.net виступив на підтримку прийнятого закону і послався на досвід цивілізованих країн.
«Приберемо ігорку з вулиць. Ви можете вивчити європейський досвід, досвід США, коли ігорка заборонялася повністю. Немає жодної цивілізованої країни світу, де б заборона ігоркі призвів до припинення грального бізнесу. Завжди це призводить до нелегального … Власне, до того ж, що у нас », — сказав Гетманцев.
За його словами, нелегальний гральний бізнес в Україні збагачував «корупціонерів і ділків», а держава нічого від цього не отримувало, крім проблем з організованою злочинністю.
«Прийнявши закон про гральний бізнес, ми дамо людям обмежену легальну можливість для гри», — додав Гетманцев.
Віктор Чорний з ОТЗЖ проголосував проти прийняття закону. У коментарі нашому журналісту він сказав, що закон був прийнятий без урахування альтернативних думок.
«Виходить, монобольшінство придумало собі якусь схему і реалізовує її, не питаючи поради у інших депутатів», — поскаржився нардеп.
Також Чорний заявив, що легалізація грального бізнесу ставить морально-етичне питання перед Україною.
«Ми абсолютно не вважаємо за можливе відкрити казино, в які люди будуть приходити і програвати останні гроші, оскільки це суперечить нашим християнським і моральним принципам. Це найголовніше », — зазначив Чорний.
Право на розорення
На словах ідея про своє Лас-Вегас в Україні звучить заманливо — президент припускався поява спеціального казино-кластера в Одеській області, на узбережжі Чорного моря (проект курорту «Дунайя»). Індустрія спричинить за собою відкриття нових готелів, ресторанів та інших закладів для відпочинку з розмахом.
Однак проблеми є як мінімум з моральної точки зору. Як і говорила Юлія Володимирівна, «ігорка» дуже схожа з «наркотою»: багато до неї звертаються зовсім не від кращого життя і в процесі розвивають залежність, від якої потім складно лікуватися. Різниця лише в тому, що від наркотиків сподіваються отримати яскраві відчуття, що не дає повсякденне життя, «забутися», а у автоматів і за столами люди сподіваються виграти ціле стан з мінімумом витрат. Тому в дрібних привокзальних салонах можна зустріти пияків і бездомних, які страждають останню копійку, а зовсім не обов’язково великих бізнесменів, які вирішили на благо держбюджету спустити пару тисяч доларів на розвагу.
Таким чином, легалізувавши азартні ігри, держава офіційно визнає, що грабує власних громадян. Тим більше поруч з «лотереями» часто знаходяться ломбарди, куди можна здати украдені / винесені з дому речі і тут же їх програти. Та й самі ігри століттями використовуються як спосіб легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом: їх можна обміняти на фішки, частина програти, а по іншим отримати виписку, що це «виграш». На подібному навіть українських політиків ловили.
Безумовно, в тому чи іншому вигляді азартні ігри існують і зараз, хоч і в підпіллі і під наглядом силовиків (яким цей «вихід з тіні» не дуже цікавий). Так що прийняття закону все ж деякої мірою убезпечить від свавілля і дозволить навести в галузі порядок. Але можуть з’явитися і нові корупційні ризики. Так, в НАПКА недавно розкритикували законопроект через спірних моментів з ліцензуванням діяльності, сертифікацією обладнання та введенням в обіг дозвільних документів, не передбачених законом про таких документах. Не виключено, що подібні «дірки» залишені навмисно з волі лобістів, які бажають використовувати будь-який привід для збагачення за рахунок українців, будь то жебраків або забезпечених.
Зрештою, в такій країні, як Україна ігровий бізнес неможливо зробити основними джерелом наповнення бюджету і сферою для працевлаштування громадян, якщо при цьому не скоротити постійне населення на мільйони чоловік.
Фото: TodaysMilitary
.
